У 1961 році 1 квітня був підписаний державний акт про здачу в експлуатацію гідрорудніка Д-2. А 29 травня 1961 року комісія Совнархоза прийняла рішення про введення в число діючих шахту Д-2 тресту «Красноармійськвугілля». Це унікальне для нашого регіону вугільне підприємство з технологією гідропідйому. За 60 років колективом шахти «Піонер» видобуто 33,3 млн. тонн вугілля, пройдено понад 1051 кілометри гірських виробок.
У 1961-1966 роках колектив підприємства освоїв нову для того періоду технологію видобутку вугілля гідрозасобом, накопичив досвід систем розробки, експлуатації транспортного ланцюжка і насосних установок. Наполегливий і сумлінну працю гірників дозволив довести видобуток вугілля до 690 тис. т в 1970 р. в порівнянні з 426 тис. т в 1962 р.
У 70-ті роки було проведено реконструкцію високонапорної насосної станції, застосована система розробки короткими стовпами по падінню зі спарених печей, впроваджені гідромонітори з дистанційним керуванням. Це дозволило значно полегшити організацію робіт та підвищити безпеку праці в забої. В результаті проведених заходів річний видобуток вугілля в 70-х роках становила 740-780 тис. т.
У 80-ті роки продовжилися роботи по вдосконаленню гірського господарства, транспортних засобів, гідропідйомів, робіт, спрямованих на максимально можливу механізацію та концентрацію прохідницьких робіт, що дозволило забезпечити стабільний видобуток шахти на рівні 820 тис. т на рік.
Гідрошахти «Піонер» до травня 1999 була єдиною шахтою в Україні з гідравлічною видобутком вугілля. Специфіка гідровидобутку полягала в її енергоємності – електроенергія становила 60% витрат в собівартості. Тому було прийнято рішення перейти на звичайну «суху» технологію видобутку.
Інститутом «Дніпрогіпрошахт» був виконаний проект реконструкції шахти. І 3 травня 1999 була введена в експлуатацію 1-у лаву по пласту l3 горизонту 340 м, оснащена механізованим комплексом 3КД-90. Колектив шахти швидко освоїв зовсім нову для всіх працівників техніку і технологію видобутку, що дозволило довести добове навантаження на очисний вибій до 1600 т.
З історією шахти «Піонер» нерозривно пов’язана і доля її багаторічного директора – Миколи Олександровича Крещенко. Він був спрямований на шахту після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту в 1961 році і пройшов трудовий шлях від гірничого майстра до головного інженера, а в 1978-му був призначений директором підприємства. Директорський стаж Н.А.Крещенко – 32 роки. Це рекорд у вугільній галузі України.
За сумлінну та ударну працю працівники шахти «Піонер» відзначені багатьма урядовими та відомчими нагородами. Звання «Почесний шахтар» були удостоєні Ф.Е.Корчак, В.М.Маммабутаєв, В.І.Янжула, І.В.Дубіна, Н.А.Крещенко, А.Н.Альохін, О.З.Буханець, В.С.Сипко. Звання «Заслужений шахтар України» удостоєні М.М.Савостьянов та М.М.Шешеня. Повний кавалер знака “Шахтарська доблесть” та “Шахтарська слава” 3-х ступенів В.С.Сипко. Повні кавалери знака “Шахтарська слава” 3-х ступенів І.С.Сосулєв, Ю.І.Автомонов, В.В.Артюшик, А.В.Бруславець, А.І.Білан, Є.М.Богачьов, В.М.Бородавченко, В.В.Василенко, В.Б.Гусаков, В.П.Губаренко, В.В.Гончаров, В.І.Голуб, Ю.В.Деркач, В.П.Дерев’янченко, В.М.Жук, А.Л.Заглядін, М.Д.Звягінцев, М.М.Козін, О.О.Короленко, Є.І.Котенко, О.Л.Кобилець, В.А.Костюченко, В.В.Крівенко, Н.Ф.Коваль, О.С.Лушин, С.Л.Макаренко, М.Д.Мельничук, В.В.Морозов, В.О.Матолінець, О.М.Орлов, Д.М.Паламарчук, Ю.М.Протас, О.С.Расцветаєв, В.М.Романченко, В.М.Савостьянов, Б.М.Сенькович, В.М.Сирватка, С.В.Светлічний, А.О.Стрільцов, С.І.Семенець, О.В.Слаутський, Г.І.Савицький, М.М.Тумаков, А.П.Чернець, В.І.Янжула, В.М.Якушик та інші.
